Комунальний заклад освіти «Середня загальноосвітня школа №47 з поглибленим вивченням іноземних мов та фізико – математичного профілю»
 
м. Дніпро

До уваги учнів

 

 

 

 

Шановні учні, звертаємо вашу увагу на основні шкільні положення.

 

ПРОБНЕ ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ (далі – пробне ЗНО, пробне тестування) – це добровільне тестування осіб, яке дає їм можливість ознайомитись із процедурою проведення зовнішнього незалежного оцінювання (далі – ЗНО), структурою та змістом тестового зошита, порядком доступу до пункту тестування та робочого місця.

Порядок проведення пробного ЗНО регламентовано Положенням про пробне зовнішнє незалежне оцінювання та Правилами проведення пробного зовнішнього незалежного оцінювання в Дніпропетровській та Запорізькій областях у 2017 році.

Участь у пробному зовнішньому незалежному оцінюванні є платною.

Вартість пробного ЗНО – 129 грн (разом з ПДВ) за одне тестування.

 

ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ* ДЛЯ УЧАСТІ В ПРОБНОМУ ЗНО буде можливо у термін з 10.01.2017 до 31.01.2017

*Звертаємо увагу, що реєстрація для проходження пробного ЗНО не передбачає автоматичної реєстрації для участі в основній сесії ЗНО.

ГРАФІК ПРОВЕДЕННЯ ПРОБНОГО ЗНО-2017:

Дата проведення

Предмет тестування*

01.04.2017 (субота)

українська мова і література

08.04.2017 (субота)

біологія, географія, історія України, математика, фізика, хімія, російська мова, англійська мова, іспанська мова, німецька мова, французька мова

*Предмети тестування, зазначені в один день, розпочинаються одночасно, тому неможливо бути присутнім в один і той же час на декількох тестуваннях.

 

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПРОБНЕ ЗНО-2017

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ПРОБНОГО ЗНО укладаються Українським центром оцінювання якості освіти та відповідають програмам, характеристикам та структурі сертифікаційних робіт, що будуть надані під час основного ЗНО.

МІСЦЕ ПРОХОДЖЕННЯ ПРОБНОГО ТЕСТУВАННЯ – пункти проведення пробного ЗНО (такі пункти створюються лише в тих адміністративно-територіальних одиницях, де зареєструвалася певна кількість абітурієнтів на кожен день тестування).

ПРОБНЕ ЗНО ДАЄ МОЖЛИВІСТЬ:

– взяти участь у процедурі проведення ЗНО;

– психологічно адаптуватися до основної сесії ЗНО;

– ознайомитися з різними формами тестових завдань;

– розрахувати час роботи із тестовими зошитами;

– потренуватися в заповненні бланків відповідей;

– визначити власний рівень знань;

– скорегувати підготовку до ЗНО.

УЧАСНИКИ ПРОБНОГО ЗНО ОТРИМУЮТЬ:

– зошит(-ти) із тестовими завданнями пробного ЗНО;

– бланк(-ки) відповідей;

– можливість ознайомитися з правильними відповідями до завдань пробного ЗНО, власним результатом проходження пробного ЗНО за шкалою 1–12 балів та рейтинговою шкалою 100–200 балів.

 

   

Пробні тести укладаються державною мовою. За бажанням особи такі завдання надаються однією із мов національних меншин (крім завдань з української мови і літератури, російської мови та іноземних мов).

ІНФОРМАЦІЮ ПРО ЧАС І МІСЦЕ ПРОХОДЖЕННЯ ПРОБНОГО ЗНО (ЗАПРОШЕННЯ) для осіб, які зареєструвалися та вчасно сплатили вартість тестування (-вань), буде розміщено на  сайті ДРЦОЯО до 14.03.2017.

У ДЕНЬ ПРОХОДЖЕННЯ ПРОБНОГО ЗНО допуск особи до пункту пробного тестування здійснюватиметься за наявності таких документів:

– паспорта (свідоцтва про народження) або іншого документа, що посвідчує особу;

– запрошення для участі в пробному ЗНО;

 

РЕЗУЛЬТАТИ ПРОБНОГО ТЕСТУВАННЯ визначатимуться за допомоги спеціального сервісу «Визначення результатів пробного ЗНО», який буде розміщено на  сайті  ДРЦОЯО (з української мови і літератури – з 01.04.20107, з інших предметів – з 08.04.2017). Для визначення результатів учасникам пробного ЗНО буде необхідно ввести відповіді (використовуючи власний бланк відповідей тієї чи іншої сертифікаційної роботи пробного ЗНО) до вище зазначеного сервісу.

 

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ, що результати пробного ЗНО не використовуються для оцінювання рівня навчальних досягнень учнів ЗНЗ та для конкурсного відбору на навчання до ВНЗ.


Бажаємо успіху!


 

Положення про шкільну форму
Затверджено
Рішенням конференції
КЗО СЗШ №47 від 25.10.2009р.

 

1. Загальні положення:

Згідно указу Президента України "Про шкільну форму", Статуту КЗО СЗШ №47, педагогічної та батьківської рад в школі введена шкільна форма встановленого зразка.

1.1 В даному Положенні встановлюються визначення шкільної форми і порядок її носіння для учнів школи.
1.2 Зразки моделей форми, які відповідають діловому стилю, погоджуються батьківською радою та адміністрацією школи.
Про необхідність введення єдиної шкільної форми свідчить наступне:
- Указ Президента України "Про шкільну форму" від 12 червня 1996 року №417/96;
- Строгий стиль одягу створює в школі ділову атмосферу, необхідну для занять;
- Форма дисциплінує учня , мотивує навчальну діяльність;
- Шкільна форма свідчить про приналежність до колективу школи - навчального закладу в умовах інтеграції освіти України до європейського простору.

Мета даного рішення:
- Створення ділового стилю одягу учнів і робочої атмосфери під час навчального процесу;
- Здійснення єдиних санітарно - гігієнічних норм;
- Виховання в учнях естетичного смаку, культури одягу;
- Формування відчуття корпоративної приналежності, поваги до традицій школи.

2. Правила носіння

2.1 Порядок носіння форми, встановлений даним Положенням, обов'язковий для учнів школи з першого вересня 2009.
2.2 Учні носять форму кожного дня протягом всього часу перебування в школі.

3. Вимоги до форми

3.1 Форма для юнаків:
- Однотонний піджак, ділового стилю, чорного або іншого кольору (синього, коричневого, сірого);
- Однотонна сорочка або гольф білого чи іншого світлого кольору;
- Взуття темного кольору.

3.2 Форма для дівчат:
- Однотонний піджак, ділового стилю, чорного або іншого кольору (синього, коричневого, сірого);
- Однотонна блузка або гольф білого чи іншого світлого кольору;
- Однотонна спідниця (середньої довжини) або штани (класичні) темного кольору (синього, коричневого, сірого).

3.3 І школі забороняється носити:
- Джинсовий одяг;
- Декольтовані, надто яскраві, картаті, вкорочені блузки, надто яскраві сорочки;
- Дуже короткі та дуже довгі спідниці;
- Вкорочені, стягуючи брюки, бріджи, тощо;
- Спортивний одяг та взуття (окрім занять фізичною культурою та спортивних змагань);
- Одяг для літнього відпочинку;
- Неформальну символіку та атрибутику;
- Занадто великі прикраси (ланцюжки, браслети, сережки).

4. Вимоги до зовнішнього вигляду

4.1 Одяг і взуття мають бути чистими і охайними.
4.2 Охайна ділова зачіска для дівчат, коротка стрижка для юнаків, волосся природного кольору.
4.3 Косметичний (стриманий) макіяж дозволяється тільки дівчатам 9 - 11 класів.
4.4 Згідно правил ділового етикету в якості доповнення до шкільної форми дівчатам дозволяється тільки один вид прикрас (наприклад, сережки).
4.5 Носіння предметів пірсингу, татуажу в школі забороняється.

5. Порядок ведення і механізм дотримання Указу Президента України "Про шкільну форму"

5.1 Відповідальність за доведення інформації до учнів школи та їхніх батьків (осіб, що їх заміняють) та дотримання пунктів цього Положення покладається на заступника директора з виховної роботи та класних керівників.
5.2 Недотримання учнями школи цього Положення є правопорушенням Статуту школи та правил Поведінки для учнів школи.
5.3 Про випадок явки учня без шкільної форми порушення даного Положення батьки мають бути повідомленні класним керівником протягом навчального дня.
5.4 Дане положення є додатком до Статуту школи і підлягає обов'язковому виконанню учнями і працівниками школи.
За порушення даного Положення, Статуту школи на учнів та їх батьків накладається дисциплінарна відповідальність.



 

Загальні правила поведінки
Затверджено
Рішенням конференції
КЗО СЗШ №47 від 03.06.2001р.



1. Поведінка на перервах та після закінчення занять.

1.1 Під час перерви учень повинен:
- привести до ладу своє робоче місце;
- вийти з класу;
- виконувати вимоги чергового вчителя.

1.2 Учням забороняється:
- бігати по сходинках і коридорах, поблизу вікон і інших не облаштованих для ігор місцях;
- штовхати один одного, кидатися предметами, і застосовувати фізичну силу;
- вживати непристойні вирази, жести, порушувати тишу, заважати відпочивати іншим.

1.3 черговий по класу:
- знаходиться в класі під час перерви;
- забезпечує порядок в класі;
- допомагає вчителю готувати клас до наступного уроку;
- після закінчення уроків провидить посильне прибирання класу.

2. Учні мають право:

2.1 Проявляти власну активність у надбанні знань та умінь з використанням всіх можливостей навчального закладу; висловлювати власну думку щодо змісту навчання і виховання в школі.
2.2 Ділитися з класним керівником, директором школи та іншими вчителями своїми проблемами і одержувати від них допомогу, пояснення, відповідь.
2.3 Вимагати поваги власної гідності.
2.4 Вимагати відкритого оцінювання своїх знань та умінь.

3. Поведінка на заняттях.

3.1 Після дзвоника на урок учні займають робочі місця і чекають на вчителя.
3.2 Під час уроків не можна порушувати тишу, відволікатися самому від занять та відволікати від занять товаришів сторонніми розмовами та зайвими справами, що не стосуються уроку.
3.3 Учень під час уроку може залишити клас тільки з дозволу вчителя.
3.4 Якщо учень хоче поставити запитання вчителю, або відповісти на запитання вчителя, він повинен підняти руку.
3.5 Дзвоник про закінчення уроку дається для вчителя. Тільки тоді, коли вчитель оголошує про закінчення уроку, учні мають право покинути клас.

4. Відповідальність за збереження особистого майна.
4.1 Учні несуть особисту відповідальність за збереження своїх речей (верхній одяг, що був зданий в роздягальну, портфель з підручниками і навчальним приладдям, спортивна форма, мобільні телефони).

 

 

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти

Затверджені Наказом МОН № 371 від 05.05.2008 року

ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Удосконалення загальної середньої освіти спрямовано на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, навчання його самостійно оволодівати новими знаннями. Сучасна молода людина об'єктивно змушена бути більш мобільною, інформованою, критично і творчо мислячою, а значить і більш мотивованою до самонавчання і саморозвитку.

Новий етап у розвитку шкільної освіти пов'язаний із упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. У чинних навчальних програмах для 12-річної школи на засадах компетентнісного підходу переструктуровано зміст предметів, розроблено результативну складову змісту. До кожної теми програми визначено обов'язкові результати навчання: вимоги до знань, умінь учнів, що виражаються у різних видах навчальної діяльності (учень називає, наводить приклади, характеризує, визначає, розпізнає, аналізує, порівнює, робить висновки тощо).

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. Упровадження компетентнісного підходу передбачає обов'язкове прогнозування результативної складової змісту, що вимагає адекватних змін у системі оцінювання навчальних досягнень.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результатів навчальних досягнень школярів як складової навчального процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.

Результати навчальної діяльності учнів на всіх етапах шкільної освіти не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками, метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Компетентності не суперечать знанням, умінням, навичкам, вони передбачають здатність осмислено їх використовувати. Удосконалення освітнього процесу з урахуванням компетентнісного підходу полягає в тому, щоб навчити учнів застосовувати набуті знання й уміння в конкретних навчальних та життєвих ситуаціях.

Вчені виокремлюють трьохрівневу ієрархію компетентностей. Предметні - формуються засобами навчальних предметів. Міжпредметні - належить до групи предметів або освітніх галузей. Компетентнісна освіта на предметному та міжпредметному рівнях орієнтована на засвоєння особистістю конкретних навчальних результатів - знань, умінь, навичок, формування ставлень, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє їй діяти адекватно у певних навчальних і життєвих ситуаціях.

Найбільш універсальними є ключові компетентності, які формуються засобами міжпредметного і предметного змісту Перелік ключових компетентностей визначається на основі цілей загальної середньої освіти та основних видів діяльності учнів, які сприяють оволодінню соціальним досвідом, навичками життя й практичної діяльності в суспільстві.

Міжнародна спільнота компетентнісний підхід вважає дієвим інструментом поліпшення якості освіти.

Рада Європи, проводячи міжнародні дослідження, поглиблюючи та розвиваючи поняття компетентностей, пропонує перелік ключових компетентностей, якими мають володіти молоді європейці: політичні та соціальні компетентності; компетентності, пов'язані з життям у багатокультурному суспільстві; компетентності, що стосуються володіння усним та письмовим спілкуванням, компетентності, пов'язані з розвитком інформаційного суспільства; здатність вчитися протягом життя. Пізніше вони були об'єднані в три основні напрями: соціальні, пов'язані з соціальною діяльністю особистості, життям суспільства; мотиваційні, пов'язані з інтересами, індивідуальним вибором особистості; функціональні, пов'язані зі сферою знань, умінням оперувати науковими знаннями та фактичним матеріалом.

На підставі міжнародних та національних досліджень в Україні виокремлено п'ять наскрізних ключових компетентностей:

Уміння вчитися - передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.

Здоров'язбережувальна компетентність - пов'язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.

Загальнокультурна (комунікативна) компетентність передбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мовних, релігійних відносин; здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур.

Соціально-трудова компетентність ‑ пов'язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної грамотності; уміння організувати власну трудову та підприємницьку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці.

Інформаційна компетентність передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її; використовувати джерела інформації для власного розвитку.

Компетентність як інтегрований результат індивідуальної навчальної діяльності учнів, формується на основі оволодіння ними змістовими, процесуальними і мотиваційними компонентами, його рівень виявляється в процесі оцінювання.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

  • контролююча визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
  • навчальнасприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
  • діагностико-коригувальназ'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
  • стимулювально-мотиваційна ‑ формує позитивні мотиви навчання;
  • виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

  • характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
  • якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
  • сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;
  • рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
  • досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
  • самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну.

Повнота знань ‑ кількість знань, визначених навчальною програмою.

Глибина знань ‑ усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань.

Гнучкість знань ‑ уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

Системність знань ‑ усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

Міцність знань ‑ тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Знання є складовою умінь учнів діяти.

Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.

Навички ‑ дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання у навчальній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних  досягнень.

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень ‑ початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень ‑ середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень ‑ високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо (таблиця).

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Рівні навчальних досягнень

Бали

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

 

1

Учень (учениця) розрізняє об'єкти вивчення

I. Початковий

2

Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення

 

3

Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання

 

4

Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію

II. Середній

5

Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило

 

6

Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком

 

7

Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії

III. Достатній

8

Знання учня (учениці) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має  неточності

 

9

Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

 

10

Учень (учениця) має повні, глибокі знання, здатний(а)  використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення

IV. Високий

11

Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми

 

12

Учень (учениця) має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення


Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання ‑ це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; зарисовки біологічних об'єктів; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

  • усунення безсистемності в оцінюванні;
  • підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
  • індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
  • систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
  • концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється  на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік ‑ на основі семестрових оцінок.

Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль "За високі досягнення в навчанні" та срібну медаль "За досягнення в навчанні", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186 та погоджено Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна старша школа, яка на основі диференційованого навчання повинна враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно-дослідницькі, особистісні, соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях.

Поряд з іншими формами оцінювання ефективною у старшій школі є рейтингова система, яка сприяє формуванню ключових компетентностей і створює можливості для:

  • підвищення мотивації учнів до само навчання та само оцінювання;
  • розширення можливості в індивідуальній підготовленості учнів на кожному етапі навчального процесу;
  • підвищення об'єктивності оцінювання не лише протягом навчального року, а й за весь період навчання у старшій школі;
  • градації значущості балів, які отримують учні за виконання різних видів робіт (самостійна робота, підсумкова робота, творча робота, олімпіади, виставки, конкурси творчих робіт, науково-дослідні й художні проекти, діяльність в органах учнівського самоврядування, у соціально-корисних проектах тощо).

Упровадження рейтингу навчальних досягнень передбачає побудову учнем (ученицею) індивідуальної освітньої програми, яка дозволить учителям і батькам учнів аналізувати їхній освітній поступ та його (її) досягнення, виявляти помилки, а також регулювати форми й види освітньої діяльності.

З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів у до профільній та профільній школі може бути використаний метод оцінювання портфоліо.

Основна суть портфоліо - «показати все, на що ти здібний(а)». Педагогічна ідея портфоліо передбачає зміщення акценту з незнання учнів на індивідуальні досягнення, їх активну участь у накопиченні різних видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку; інтеграцію кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки.

Таке оцінювання передбачає певну підготовку: визначення критеріїв для включення учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матеріалу; спланованість оцінного процесу; елементи самооцінки з боку учня тощо.

У процесі навчання, зокрема під час оцінювання, вчителю важливо виявляти доброзичливість, вимогливість поєднувати з індивідуальним підходом, тобто порівнювати виявлені досягнення учня (учениці) не тільки з нормою, а з його (її) попередніми невдачами чи успіхами.