Освітні програми, що реалізуються в закладі освіти

1 – 4 класи

Освітня програма, розроблена відповідно до Закону України “Про освіту”, закону України  «Про повну загальну середню освіту» та Державного стандарту початкової освіти на основі наказу МОН «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти» від 21.03.2018 № 268; наказу МОН від 08.10.2019 № 1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», наказу МОН від 08.10.2019 № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти» та  наказу МОН «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня» від 20.04.2018 № 407.

Навчання в 1-Б, 2-Б, 3-Б, 4-Б класах КЗО СЗШ №47ДМР буде здійснюватися відповідно до навчальної програми НУШ авторського колективу під керівництвом Шияна Р.Б.

      У листі МОН України №1/9-344 від 25.05.2018 «Про завершення експертизи освітніх програм»  зазначено нетипові освітні програми, які можуть використовуватися закладами освіти, що реалізують інноваційну освітню діяльність.

    За програмою «Росток» працюють 1-А, 2-А, 3-А, 4-А класи.

5-9 класи

Освітня програма загальної середньої освіти  ІІ ступеня (базова середня освіта,) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405)  та наказу МОН України №483 від 29.04.2021 року «Про реалізацію інноваційного освітнього проєкту всеукраїнського рівня за темою «Впровадження в освітній процес педагогічної технології «Росток» в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» на травень 2021 року – листопад 2027 роки»

5-А, 6-А, 7-А, 8-А, 9-А класи працюватимуть за розвивальною технологією «Росток»

           У базовій школі (5-9 класи) у 5-6 класах продовжується вивчення інтегрованого навчального курсу «Навколишній світ», який реалізує завдання предметів «Природознавство» та «Географія» відповідної галузі «Природознавство».

           Модельна навчальна програма з математики для 5–6 класів закладів загальної середньої освіти побудована відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-IX, Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898 (далі — Державний стандарт) і Типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19 лютого 2021 року № 235 та спрямована на реалізацію вимог до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом для математичної освітньої галузі. В програмі окреслено ціннісні орієнтири, ключові компетентності та наскрізні уміння учнів, на формування яких спрямовується освітній процес. Запропонована програма акцентована на особистості дитини. Цим визначається перехід від принципу «уся математика для всіх» до врахування індивідуальних параметрів особистості – для чого конкретному учневі потрібна і буде надалі потрібна математика, у яких межах та на якому рівні він хоче й може її опанувати, інакше кажучи, перехід до конструювання курсу «математики для кожного». Відповідно до цього головною метою навчання математики стає не власне засвоєння знань, а формування готовності до саморозвитку, тобто якостей мислення і якостей особистості, необхідних для повноцінного функціонування людини в сучасному суспільстві, для динамічної адаптації її до цього суспільства. Цілі навчання математики в 7-9 класах  визначені Державним стандартом загальної середньої освіти у галузі “Математика”, державною програмою з математики і передбачають:

· формування у здобувачів освіти математичних знань як невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови її повноцінного життя в сучасному суспільстві на основі ознайомлення школярів з ідеями і методами математики як універсальної мови науки і техніки, ефективного засобу моделювання і дослідження процесів і явищ навколишньої дійсності;

· інтелектуальний розвиток учнів, розвиток їхнього логічного мислення, пам’яті, уваги, інтуїції, умінь аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити умовиводи за аналогією, діставати наслідки з даних передумов шляхом несуперечливих міркувань тощо;

· опанування учнями системи математичних знань і вмінь, що є базою для реалізації зазначених цілей, а також необхідні у повсякденному житті й достатні для оволодіння іншими шкільними предметами та продовження навчання;

· економічне, екологічне, естетичне, громадянське виховання та формування позитивних рис особистості.

          Курс математики основної школи є складовою у системі неперервної математичної освіти, яка узгоджена з курсом початкової та старшої школи. Запропонована програма складена на основі гуманітарної орієнтації навчання математиці, що означає постановку акценту на особистості дитини. Цим визначається перехід від принципу “уся математика для всіх” до уважного обліку індивідуальних параметрів особистості – для чого 4 конкретному учневі потрібна і буде надалі потрібна математика, у яких межах та на якому рівні він хоче й може її опанувати, інакше кажучи, перехід до конструювання курсу “математики для кожного”. Відповідно до цього головною метою навчання математики стає не власне засвоєння знань, а формування готовності до саморозвитку, тобто якостей мислення і якостей особистості, необхідних для повноцінного функціонування людини в сучасному суспільстві, для динамічної адаптації її до цього суспільства. Це означає, насамперед, організацію індивідуальної діяльності учня для пізнання й усвідомлення навколишнього світу, діяльності, у результаті якої формуються особистісні якості – розвиваються мислення та мовлення, почуття й емоції, воля і цілеспрямованість, творчі здібності та мотиви діяльності. Навчальний процес має бути спрямований на формування загальнокультурних, громадянських, соціальних, здоров’язберігаючих компетентностей та вміння навчатися. 

            Програма з біології розроблена на основі Державного стандарту базової освіти та Комплексної програми розвитку науковопедагогічного проекту «Росток». Курс біології за цією програмою є логічним продовженням курсу «Навколишній світ», в якому учні отримують пропедевтичні знання з природничих дисциплін. Біологію починають вивчати з 7 класу. Згідно навчальним планам загальноосвітніх навчальних закладів, що працюють за експериментальною програмою «Росток», у 7 класі передбачається 2 години біології на тиждень.

         Базовий курс фізики за програмою „Росток” вивчається в 7 – 9 класах. Він базується на знаннях учнів, отриманих в курсі „Навколишній світ”. В цьому курсі міститься значний обсяг фізичної інформації, яка широко використовується під час побудови базового курсу фізики й дозволяє швидше вивчати закони та формули і переходити до розв’язання фізичних задач. Крім того, при вивченні інтегративного курсу „Навколишній світ” учні познайомились з великою кількістю фізичного обладнання й почали набувати експериментальних вмінь, що дає змогу більш широко використовувати навчальний експеримент. Фізика в програмі „Росток” вивчається з позицій інтегративно-гуманітарного підходу, широко використовується принцип екологізації тому, фізичні знання набувають для учнів особистого значення, що сприяє якісному засвоєнню матеріалу. У процесі вивчення курсу фізики передбачається знайомити учнів з проявом фізичних законів в навколишньому світі, основними напрямками науково-технічного прогресу, проблемами екології. Значна частина відводиться на практичні форми занять – фронтальні лабораторні роботи, практикуми, уроки розв’язування задач, екскурсії. Лабораторні роботи повинні виконуватися в повному обсязі усіма учнями, лабораторний практикум виконується як правило в кінці навчального року. Зміст курсу фізики сприяє формуванню в учнів сучасної картини світу, активізації пізнавальної діяльності. Особлива  увага  зосереджується на розкритті загальнонаукового і філософського змісту фізичних понять і теорій; широко використовується міжпредметні зв’язки з метою інтеграції природничо-наукових знань, а також образні й модельні уявлення, залучається нескладний математичний апарат.                   

5-Б, 6-Б, 7-Б, 8-Б, 9-Б класи поглиблено вивчають англійську мову (5 годин на тиждень), 5-Б, 6-Б - другу іноземну мову – французьку (2 години на тиждень).

Модельні навчальні програми

      Відповідно до навчального плану в освітній програмі  зазначається перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі, та/або навчальних програм, затверджених педагогічною радою, Відповідні модельні та/або навчальні програми спрямовані насамперед на реалізацію вимог Державного стандарту базової середньої освіти, заклад освіти під час формування переліку цих програм має враховує низку чинників, а саме: особливості та потреби учнів  закладу в досягнені обов’язкових результатів навчання, потенціал педагогічного колективу, ресурсне забезпечення закладу освіти, навчально-методичний супровід конкретних модельних програм, наявність внутрішньогалузевих та міжгалузевих зв’язків між програмами різних предметів та курсів для реалізації ключових компетентностей, варіативність програм для підтримки курсів у діапазоні від мінімальної до максимальної кількості годин тощо.

Під час вибору модельних навчальних програм для освітньої програми закладу  зверталась увага на раціональне використання навчального часу. Сформована з окремих модельних та/або навчальних програм освітня програма закладу має  цілісний комплекс, кожен компонент якого реалізує свої цілі та функції у тісному взаємозв’язку з іншими компонентами для формування цілісної компетентної особистості. Ці взаємозв’язки мають бути реалізовані не лише на рівні базових знань з окремих предметів, а й на рівні досягнення очікуваних результатів та видів діяльності. Перелік модельних та/або навчальних програм в освітній програмі  охоплює досягнення учнями результатів навчання з усіх визначених Державним стандартом освітніх галузей. Заклад освіти здійснює вибір модельних навчальних програм для закладів загальної середньої освіти з-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерство освіти і науки України» (Наказ МОН №795 від 12 липня 2021 року)

    На основі модельної та/або затвердженої педагогічною радою навчальної програми предмета (інтегрованого курсу) вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно- тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя.

         Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель має самостійно вибудовувати послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може переносити теми уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем. Адміністрація закладу загальної середньої освіти або працівники методичних служб можуть лише надавати методичну допомогу вчителю з метою покращення освітнього процесу, а не контролювати його.

Перелік модельних навчальних програм

Українська мова.  Модельна навчальна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Голуб Н.Б., Горошкіна О.М.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)

      Принциповою відмінністю програми є зміна пріоритетів у формуванні змісту, структури й результатів. Вивчення української мови як шкільного предмета передбачає не лише засвоєння системи знань теорії мови, формування вмінь і навичок, що по суті становлять інструментальну основу компетентності, а передусім особистісний розвиток учня, набуття духовно-морального досвіду, важливого для становлення громадянина і входження його в соціум. Зміни в змістовому компоненті спричинені намірами надати знанням функційності, а процесу засвоєння їх – умотивованості, установити зв’язки між результатом (продуктом) учіння і тим, заради чого учіння має сенс.

      У програмі витримано рівновагу інформаційної й розвивальної функцій, що важливо для процесу організації й структурування навчального матеріалу. Мета навчання української мови – розвиток особистості здобувача освіти засобами предмета, а саме: - пізнання мови як цілісної системи, що забезпечує розвиток людини (мислення, пізнання світу, комунікацію, самовираження й самовдосконалення, емоційний світ тощо) і функціювання суспільства; - формування компетентного мовця, носія духовності, культури й традицій українського народу. Відповідно до мети поставлено такі завдання:

1) виховання ціннісного ставлення до української мови як державної;

2) розкриття потенційних можливостей мови для життя й діяльності людини, суспільства;

3) виховання потреби пізнавати мовне розмаїття (фонетичне, лексичне, фразеологічне, граматичне) й активно користуватися ним, удосконалювати культуру усного й писемного мовлення;

4) формування мовного чуття, усвідомлення естетичної й культурної цінності мови;

5) засвоєння знань, формування вмінь і навичок, необхідних для ефективної комунікації.

     Структура програми концентрично-спіральна, що забезпечує поступове розширення й поглиблення мовних знань, системне, а не епізодичне набуття пізнавального досвіду. Програму укладено з дотриманням таких принципів: - світоглядності (дібрані теми й поняття сприяють розвиткові в суб’єктів освітнього процесу наукового уявлення про мову, її функції, системний характер, багаті виражальні можливості, роль у житті й становленні людини тощо) - інструментальності (можливість застосування знань, умінь і навичок в усіх сферах життя людини); - доступності (відповідність змісту віковим особливостям і рівневі розвитку учнів); - систематичності й логічної послідовності (змістовий компонент укладено з дотриманням логічної послідовності й взаємозв’язку); - соціалізації (знання, уміння й навички сприяють соціалізації учнів); - культуровідповідності (вивчаючи мову, її носії засвоюють притаманну її народові культуру). Модельна навчальна програма «Українська мова» розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти і є основою закладам загальної середньої освіти для розроблення навчальної програми предмета «Українська мова», білінгвальних курсів, інтегрованих курсів, що мають містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами. Навчальні програми, розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджує педагогічна рада закладу освіти. Кількість годин відповідає «рекомендованому» навчальному часові, який визначає Типова освітня програма, затвердженою наказом МОН від 19.02.2021 р. № 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти».

Українська література. Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)

      Модельна навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» створена відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, відповідає меті та ідейним засадам цього документа та реалізує очікувані результати навчання, окреслені в ньому. У шкільній освіті література займає особливе місце, оскільки є невід’ємною складовою формування гуманістичного світогляду сучасної особистості, потужним носієм ідентичності нації, її генетичного коду, тому в контексті національного самоусвідомлення й самоствердження її роль незаперечна й важлива.

        Курс «Українська література» – важлива складова мовно-літературної освітньої галузі. Його основною метою є розвиток і формування грамотного, естетично розвинутого і творчого читача з гуманістичним світоглядом, який володіє українською мовою, читає інформаційні та художні тексти задля духовного, культурного та національного самовираження, для збагачення емоційного досвіду, творчої самореалізації, формування ціннісних орієнтирів і ставлень.

Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:

 – формувати уміння сприймати літературний твір як мистецьке явище, розуміти його оригінальну своєрідність, давати власну аргументовану оцінку; – формувати уміння визначати національну своєрідність та загальнолюдську значущість творів класичної та сучасної української літератури;

– формувати вміння осмислено сприймати, оцінювати, декодувати художній текст через свідоме оволодіння літературними поняттями та термінами;

– розвивати інтерес і здатність до самостійної читацької діяльності для задоволення різних потреб читача;

– формувати уміння самостійно працювати з різними видами і джерелами інформації;

– відпрацьовувати комунікативні уміння, образне, логічне та критичне мислення, культуру полеміки;

– формувати уміння безпечного і критичного використання медіапродукції, здатності створювати медіапродукти і спілкуватися за допомогою медіазасобів.

       Структура модельної програми, її змістове наповнення передбачають урахування вікових особливостей учнів, психології сприйняття дитиною творів художньої літератури, а також специфіку сучасного інформаційно-комунікативного простору та загальносвітових процесів глобалізації. При укладанні програми було враховано одну з найактуальніших проблем – наступність, адже успіхи шкільного навчання суттєво залежать від якості знань та умінь, сформованих у початковій школі, від уміння вчителя правильно вибудувати адаптивний період школяра.

Зарубіжна література. Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мацевко-Бекерська Л.В., Юлдашева Л.П., Рудніцька Н.П., Туряниця В. Г., Тіхоненко С.О., Вітко М.І., Джангобекова Т.А.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07. 2021 № 795)

       Програму розроблено на основі Державного стандарту базової середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 30. 09. 2020 р. № 898) з урахуванням Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 р. № 235).

         Предмет «Зарубіжна література» в галузі загальної середньої освіти виконує такі функції:

1) пізнавально-ціннісну (пізнання життя, людини й світу через художню літературу, формування ціннісних орієнтирів особистості в період її становлення);

2) естетичну (розвиток уявлень про специфіку мистецтва слова, естетичного смаку, умінь розрізняти художню вартість творів);

3) розвивальну (розвиток розумових і творчих здібностей, критичного мислення, індивідуального стилю пізнавальної діяльності, навичок роботи з книжкою та комп’ютером із метою розширення кола читання, формування культури спілкування);

4) соціально-адаптаційну (соціокультурна адаптація особистості до умов сучасного суспільства);

5) виховну (виховання моральних і громадянських якостей, національної свідомості, відповідальності за збереження духовних надбань України й людства).

      Вивчення зарубіжної літератури спрямоване не лише на набуття знань про доробок письменників, окремі художні твори, літературні жанри та стилі,  а передовсім покликане залучити учнів до процесу суб’єктивізації знань, пізнання довколишнього світу і самопізнання в процесі навчання, народження у свідомості школярів «власного тексту» культури, збагаченого особистісним «Я», що сприятиме розширенню емоційно-чуттєвого досвіду учнів, формуванню їхніх ціннісних орієнтацій і ставлень, залученню їх до міжкультурного діалогу через здобутки світового красного письменства. Сприяючи культурному зближенню України із країнами Європи і світу, зарубіжна література є важливим чинником духовного розвитку української нації, виховання молодого покоління патріотів, відданих національним ідеалам і водночас відкритих до здобутків інших країн і народів.

Математика. Модельна навчальна програма «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Істер О.С.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)

      Модельну програму створено на основі Державного стандарту базової середньої освіти. Метою базової середньої освіти є розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їхньої соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.

      Реалізація мети базової середньої освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:

- повага до особистості учня та визнання пріоритету його інтересів, досвіду, власного вибору, прагнень, ставлення у визначенні мети та організації освітнього процесу, підтримка пізнавального інтересу та наполегливості;

- створення освітнього середовища, у якому забезпечено атмосферу довіри та рівного доступу кожного учня до освіти без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу та проявів насильства (булінгу);

- дотримання принципів академічної доброчесності у взаємодії учасників освітнього процесу та організації всіх видів навчальної діяльності;

- становлення вільної особистості учня, підтримка його самостійності, підприємливості та ініціативності, розвиток критичного мислення та впевненості в собі;

- формування культури здорового способу життя учня, створення умов для забезпечення його гармонійного фізичного та психічного розвитку, добробуту;

- утвердження людської гідності, чесності, милосердя, доброти, справедливості, співпереживання, взаємоповаги і взаємодопомоги, поваги до прав і свобод людини, здатності до конструктивної взаємодії учнів між собою та з дорослими;

- формування в учнів активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови;

- плекання в учнів любові до рідного краю, відповідального ставлення до довкілля.

      Метою математичної освітньої галузі є розвиток особистості учня через формування математичної компетентності у взаємозв’язку з іншими ключовими компетентностями для успішної освітньої та подальшої професійної діяльності впродовж життя, що передбачає засвоєння системи знань, удосконалення вміння розв’язувати математичні та практичні задачі; розвиток логічного мислення та психічних властивостей особистості; розуміння можливостей застосування математики в особистому та суспільному житті.

Пізнаємо природу. Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)

  Інтегрований курс «Пізнаємо природу» для 5-6 класів є продовженням курсу «Я досліджую світ» початкової школи й водночас є пропедевтичною основою вивчення природничих наук у базовій школі.

    Новий ступінь вивчення природи забезпечує початок систематизації знань про об’єкти і явища природи, формування первинних уявлень про взаємозв’язок між світом неживої і живої природи, між організмами й середовищем, поглиблює розуміння впливу діяльності людини на зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі. Такий підхід до відбору змісту відповідає і віковим особливостям розвитку розумових операцій у молодших школярів, і екологічним вимогам сучасного життя. Цей курс також завершує вивчення природи в межах єдиного інтегрованого предмета, тому в змісті велику увагу приділено розкриттю способів та історії пізнання природи людиною, представлені основні природничі науки, визначена специфічна роль кожної з них у дослідженні навколишнього світу та в житті людини.      Основна мета програми – формування особистості учня, який знає та розуміє основні закономірності живої і неживої природи, володіє певними вміннями її дослідження, виявляє допитливість, на основі здобутих знань і пізнавального досвіду усвідомлює цілісність природничо-наукової картини світу, прагне діяти в щоденних ситуаціях спілкування з природою відповідно до екологічних принципів поведінки, використовує природознавчі знання для дотримання правил здорового способу життя.

      Вивчення інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» спрямовано на досягнення таких завдань:

- формувати цілісну картину світу та усвідомлення місця в ньому людини на основі єдності раціонально-наукового пізнання й емоційно-ціннісного усвідомлення дитиною особистого досвіду спілкування з природою;

- формувати уявлення про предмет і методи природничих наук (фізики, хімії, біології, географії, астрономії, екології), про способи отримання та застосування інформації у процесі вивчення та перетворення природи;

- розвивати в учнів інтелектуальні, пізнавальні, дослідницькі, творчі, комунікативні здібності, застосовувати засвоєні знання в повсякденному житті;

- підвищувати активність та мотивацію учнів до пізнання на базі сучасного навчального обладнання та використання інтерактивних форм роботи;

- набувати досвіду різноманітних форм діяльності (індивідуальної і колективної), досвіду пізнання й самопізнання;

- формувати систему цінностей, соціально прийнятих норм поведінки в природі та норм безпечної поведінки в соціумі, екологічну культуру, здоровий спосіб життя.

     Зміст програми розроблено відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти (2020 р.) з урахуванням вікових, загальнонавчальних і психологічних особливостей учнів першого циклу навчання базової освіти.     Зміст навчальних занять, методи роботи сприяють вихованню в учнів любові до природи, своєї Батьківщини, свого краю, розвивають відповідальність за власні вчинки, почуття обов’язку, толерантності, а також прагнення до пізнання й істини, цілеспрямованості, наполегливості, ощадливості, працьовитості, екологічної свідомості.

     Зміст курсу та його структура побудовані на основі спірального принципу неперервного розширення та поглиблення знань з певної проблеми; структурно-функціонального принципу в описі та поясненні явищ, за якого досліджуються їхні елементи й залежності між ними в межах єдиного цілого, а також:

 - науковості, що передбачає доступне, переконливе повідомлення та використання сучасних наукових фактів;

- принципу інтеграції, що передбачає об’єднання відомостей з різних наук із метою створення цілісної картини світу в учнів;

- наступності, який забезпечує неперервну, послідовну освітню траєкторію здобувачів освіти;

- наочності, що дає змогу учням установити зв’язки між теоретичним матеріалом і реальним життям, отримати достовірні знання про навколишній світ;

- фундаментальності й прикладної спрямованості, що передбачають засвоєння наукових знань, набуття практичних навичок і становлення здобувачів освіти активними учасниками освітнього процесу;

- екологічного принципу, що передбачає усвідомлення взаємозв’язків у природі як середовищі перебування людини, зацікавленої у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі, осмислення екологічних явищ, уміння робити висновки щодо стану природи, спонукає до природоохоронної діяльності;

- краєзнавчий принцип спрямований на широке використання місцевого матеріалу: вивчення природи, культури та традицій рідного краю; - принцип зв’язку навчання із життям реалізується через розгляд життєвих ситуацій, особистий досвід школяра; ситуативні завдання, спрямовані на вироблення навичок безпечної поведінки;

- колективізму та рольової участі, які формують в учнях навички діалогічного спілкування, співпраці, уміння розподіляти ролі та приймати відповідальність.

     Цей курс реалізує діяльнісний, компетентнісний, особистісно орієнтований, дослідницький, рефлексивний, проблемно-ситуативний та інші підходи до навчання.

     Програма сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема:

 - природознавчої, а саме оволодіння науковим способом пізнання природи, застосування природничих знань для пояснення явищ природи, розуміння змін, зумовлених людською діяльністю; відповідальність за наслідки такої діяльності;

- вільне володіння державною мовою, збагачення її науковою термінологією; - математичної, у процесі вимірювань та розв’язуванні практичних завдань;

- інноваційності, а саме розуміння своїх здібностей і можливостей, мотивації працювати над собою і робити світ кращим;

- екологічної, а саме здобуття навичок дотримання правил поведінки у природі, ощадливого використання природних ресурсів, розуміння відповідальності за свої вчинки;

- інформаційно-комунікаційної, що виявляється в застосовуванні інформаційно-комунікаційних засобів у навчанні та життєвих ситуаціях, умінні планувати та здійснювати інформаційний пошук в енциклопедіях, науково-популярних виданнях, інтернеті, під час екскурсій, обробляти інформацію, перетворювати її, аналізувати й робити висновки;

- навчання впродовж життя, що реалізується через бажання вдосконалювати свої здібності та поповнювати знання, формувати розуміння необхідності ключових компетентностей для вибору професії та досягнення успіху в житті; розвивати особистісний потенціал у процесі дослідницької та творчої діяльності;

- громадянської та соціальної, що виявляються в умінні конструктивно співпрацювати під час спостережень, досліджень, групових і парних форм роботи; дбайливому ставленні до особистого, соціального здоров’я, дотриманні здорового способу життя; спроможності діяти в умовах невизначеності та багатозадачності; освоюванні норм і способів співпраці та спілкування з однолітками й дорослими;

- культурної, а саме шанобливе ставлення до національної та світової наукової спадщини, здатність розуміти та цінувати творчі способи вираження ідей та емоцій через різні види мистецтва та інші культурні форми; прагнення до розвитку й вираження власних ідей, почуттів засобами культури та мистецтва;

- підприємливості та фінансової грамотності, що передбачають ініціативність, спроможність використовувати можливості та реалізовувати ідеї у виконанні проєктів та корисних для громади ініціатив; готовність брати відповідальність за прийняті рішення.

       Інтегрований курс «Пізнаємо природу» передбачає міжпредметні зв’язки з інформатикою, мовно-літературною, математичною, технологічною, соціальною і здоров’язбережувальною, громадянською та історичною, мистецькою галузями.

Здоров’я, безпека і добробут. Модельна навчальна програма «ЗДОРОВ’Я, БЕЗПЕКА ТА ДОБРОБУТ. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (автори: Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Лаврентьєва І.В., Хомич О.Л.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)

      Підставою для створення модельної навчальної програми інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» (далі ЗБД) для 5-6 класів є наказ Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти».

       В основу інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» покладено:

- холістичну модель здоров’я;

- сучасну концепцію проблем безпеки;

- розуміння добробуту як якості життя.

      Метою інтегрованого курсу є набуття учнівством знань, ставлень і умінь, сприятливих для здоров’я, безпеки, добробуту, успішної соціалізації та самореалізації особистості. Відповідно до Державного стандарту, курс спрямовано на формування компетентностей, що сприяють соціальній і міжособистісній взаємодії, розвитку й збереженню здоров’я і безпеки через самоусвідомлення, уміння вчитися, підприємливість, професійну соціалізацію особистого життя для власного й суспільного добробуту.   Завданням курсу є сприйняття учнівством цінності життя і здоров’я та набуття ними ключових і наскрізних компетентностей, зазначених у пункті 8 цієї пояснювальної записки.

    Ці компетентності забезпечують, зокрема, досягнення узагальнених результатів, визначених державним стандартом, відповідно до яких учень/ учениця:

 - турбується про особисте здоров’я і безпеку, реагує на чинники і діяльність, яка становить загрозу для життя, здоров’я, добробуту власного і навколишніх;

- визначає альтернативи, прогнозує наслідки, ухвалює рішення з користю для власної безпеки та безпеки інших осіб, здоров’я й добробуту;

- робить аргументований вибір здорового способу життя, аналізує і оцінює наслідки і ризики;

- виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення здоров’я, безпеки й добробуту.

Етика. Модельна навчальна програма «Етика. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Ашортіа Є.Д., Бакка Т.В., Желіба О.В., Козіна Л.Є., Мелещенко Т.В., Щупак І.Я.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)

      Навчальний предмет «Етика» реалізує вимоги до обов’язкових результатів навчання соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі.    Навчання етики спрямоване на реалізацію загальної мети базової загальної освіти, яка полягає в розвитку природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формуванні компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомому виборі подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовженні навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, вихованні відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.

     Метою навчального курсу «Етика» у 5–6 класах є формування світогляду, формування вільної особистості, яка визнає загальнолюдські та національні цінності й керується морально-етичними критеріями та почуттям відповідальності у власній поведінці; виховання поваги до людської гідності й дотримання прав людини, демократичних цінностей, верховенства права, справедливості, неупередженості, рівності.

      Результатами навчання є набуття учнями ключових компетентностей: громадянської та соціальної, інформаційнокомунікаційної, мовної, математичної, екологічної, у галузі культури, природничих наук, техніки і технологій, інноваційності, підприємливості, самоосвіти.

Вступ до історії України та громадянської освіти. Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти (автори Гісем О.В., Мартинюк О.О.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказ Міністерства освіти і науки України від 12 липня 2021 року № 795 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки від 10 серпня 2021 року № 898)

      Предмет «Вступ до історії України та громадянської освіти» належить до адаптаційного циклу базової середньої освіти, що обумовлює його місце в системі шкільної громадянської та історичної освіти та серед інших навчальних предметів. Пропедевтичний курс має сприяти тому, щоб учні та учениці успішно адаптувалися до умов і вимог нового освітнього середовища, від початкової до базової середньої освіти. У зв’язку з цим важливості набуває наступність між початковою й базовою середньою освітою, доступність вимог до обов’язкових результатів навчання учнів та учениць, урахування їхніх вікових психолого-педагогічних особливостей.   Зазначене вище обумовлює визначення мети вивчення навчальної дисципліни «Вступ до історії та громадянської освіти» — розвиток почуття власної гідності й самоідентичності учнівства через осмислення минулого, сучасного та взаємозв’язку між ними, усвідомлення підлітками своєї належності до українського народу й держави Україна, формування в учнівської молоді активної громадянської позиції, заснованої на засадах патріотизму, цінностей демократії, прав і свобод людини. Крім того, курс покликаний формувати здатність до практичної діяльності, творчого втілення набутих компетентностей у повсякденному суспільному житті.

     Завдання курсу «Вступ до історії України та громадянської освіти» визначені відповідно до вимог до обов’язкових результатів навчання громадянської та історичної освітньої галузі, розміщених у додатку 18 до 3 Державного стандарту базової середньої освіти з урахуванням особливостей адаптаційного циклу, і відображають зміст компетентнісного потенціалу, на формування якого вони спрямовані.

      Під час реалізації програми здобувачі освіти мають формувати на відповідному віковому рівні такі ключові компетентності:

• вільне володіння державною мовою;

• здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

• математична компетентність;

• компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;

• інноваційність;

 • екологічна компетентність;

• інформаційно-комунікаційна компетентність;

• навчатися впродовж життя;

• громадянські та соціальні компетентності;

• культурна компетентність;

• підприємливість і фінансова грамотність.

Предметні компетентності:

— хронологічна компетентність — уміння орієнтуватися в історичному часі, встановлювати близькі та далекі причинно-наслідкові зв’язки, розглядати суспільні явища в конкретно-історичних умовах, виявляти зміни і тяглість життя суспільства;

— просторова компетентність — уміння орієнтуватися в історичному просторі та знаходити взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і природного довкілля;

— інформаційна компетентність — уміння працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел, визначати їх надійність, виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел;

 — логічна компетентність — уміння визначати та застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій і явищ, ставити запитання та шукати відповіді, розуміти множинність трактувань минулого та зіставляти різні його інтерпретації;

— аксіологічна компетентність — уміння формулювати оцінку історичних подій та історичних постатей, суголосну до цінностей та уявлень відповідного часу або відповідної групи людей, осмислювати зв’язки між історією і сучасним життям.

      В основу формування компетентностей учнів та учениць покладено:

— досвід учнів та учениць як здобувачів освіти;

— потреби учнів та учениць, що мотивують до навчання;

— знання та вміння учнів та учениць, набуті в освітньому середовищі (у школі, родині) та соціальних ситуаціях.

Уміння, наскрізні для всіх ключових і предметних компетентностей:

— читати з розумінням;

— висловлювати власну думку усно й письмово;

— критично та системно мислити;

— творити;

 — проявляти ініціативу;

— логічно обґрунтовувати позицію;

 — конструктивно керувати емоціями;

— оцінювати ризики;

— приймати рішення;

— розв’язувати проблеми;

— співпрацювати з іншими.

Інформатика. Модельна навчальна програма «Інформатика. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Козак Л. З., Ворожбит А. В.) "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 13.12.2021 № 1358)

        Модельна навчальна програма з інформатики для 5–6 класів закладів загальної середньої освіти створена відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-IX, Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898 (далі — Державний стандарт), Типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19 лютого 2021 року № 235, з урахуванням «Методичних рекомендацій для розроблення модельних навчальних програм» (лист Міністерства освіти і науки України від 24.03.2021 № 4.5 / 637-21).

       Метою інформатичної галузі згідно із Державним стандартом базової середньої освіти є:

розвиток особистості учня, здатного використовувати цифрові інструменти і технології для розв’язання проблем,

розвитку, творчого самовираження, забезпечення власного і суспільного добробуту,

формування вмінь критично мислити, безпечно та відповідально діяти в інформаційному суспільстві.

       Мета пропонованої модельної програми з інформатики відповідає окресленій меті освітньої галузі та конкретизує її через досягнення таких цілей для учня:

• формулювати власну мету навчання та планувати її досягнення;

• розпізнавати у навколишньому середовищі задачі, які розв’язуються за допомогою цифрових пристроїв та технологій, та розв’язувати їх;

• розвинути здатність застосовувати здобуті інформаційно-комунікаційні компетентності для розв’язування навчальних задач в інших освітніх галузях; • творчо виражати себе через створення інформаційних продуктів;

• відповідально та безпечно використовувати цифрові пристрої та технології, піклуючись про здоров’я, безпеку та добробут – власний та інших;

• етично спілкуватися та співпрацювати з іншими безпосередньо та через мережі, враховуючи культурні, соціальні, фізіологічні, психологічні та інші особливості – власні та інших.

Технології. Модельна навчальна програма «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Терещук А.І., Абрамова О.В., Гащак В.М., Павич Н.М.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)

       Модельна навчальна програма «Технології» визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів 5-6 класів з «Технологічної освітньої галузі», пропонований зміст навчального предмету «Технології» та види навчальної діяльності учнів, спрямовані на реалізацію очікуваних результатів на основі пропонованого змісту.

       Модельна навчальна програма відображає засадничі ідеї Державного стандарту базової середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09. 2020 р. № 898), ідеї концепції «Нова українська школа» (2016 р.).   Модельна навчальна програма спрямована на реалізацію мети базової середньої освіти, яка передбачає розвиток природних здібностей, інтересів, обдарувань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації та громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації, продовження навчання на рівні профільної освіти або здобуття професії, виховання відповідального, шанобливого ставлення до родини, суспільства, навколишнього природного середовища, національних та культурних цінностей українського народу.   

        Метою технологічної освітньої галузі є реалізація творчого потенціалу учня, формування критичного та технічного мислення, готовності до зміни навколишнього природного середовища без заподіяння йому шкоди засобами сучасних технологій і дизайну, здатності до підприємливості та інноваційної діяльності, партнерської взаємодії, використання техніки і технологій для задоволення власних потреб, культурного та національного самовираження.   

       Відповідно до мети технологічної освітньої галузі метою навчального предмету технології є розкриття та розвиток творчого потенціалу особистості учня, здатності застосовувати знання на практиці, розв'язувати практичні завдання в побуті через практичне засвоєння основ дизайну, технологій та декоративноужиткового мистецтва.

      Мета предмету технології реалізується в таких завданнях:

 - забезпечити наступність у формуванні ключових компетентностей та наскрізних умінь учнів з початкової школи, їх включення до підготовчого циклу з вивчення технологій та дизайну;

- прилучення учнів до основ народної культури, національного виховання через вивчення технік і технологій декоративно-ужиткового мистецтва, що є складовою трудових традицій українського народу;

- подальший розвиток самозарадності в побуті, формування системного та критичного мислення, навичок безпечного та ощадливого використання технологій та матеріалів тощо.

       Програма ґрунтується на визначених Державним стандартом ціннісних орієнтирах, а саме:

 - повага до особистості учня та визнання пріоритету його інтересів, досвіду, власного вибору, прагнень, ставлення у визначенні мети та організації освітнього процесу, підтримка пізнавального інтересу та наполегливості;

 - забезпечення рівного доступу кожного учня до освіти без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу;

- дотримання принципів академічної доброчесності у взаємодії учасників освітнього процесу та організації всіх видів навчальної діяльності;

- становлення вільної особистості учня, підтримка його самостійності, підприємливості та ініціативності, розвиток критичного мислення та впевненості в собі;

- формування культури здорового способу життя учня, створення умов для забезпечення його гармонійного фізичного та психічного розвитку, добробуту;

- створення освітнього середовища, в якому забезпечено атмосферу довіри, без будь-яких форм дискримінації учасників освітнього процесу;

- утвердження людської гідності, чесності, милосердя, доброти, справедливості, співпереживання, взаємоповаги і взаємодопомоги, поваги до прав і свобод людини, здатності до конструктивної взаємодії учнів між собою та з дорослими;

 - формування в учнів активної громадянської позиції, патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови;

- плекання в учнів любові до рідного краю, відповідального ставлення до довкілля.

       Програма охоплює формування наскрізних в усіх ключових компетентностях умінь:

1) читати графічні зображення, схеми та інструкції з розумінням, що передбачає здатність до емоційного, інтелектуального, естетичного сприймання і усвідомлення прочитаного, розуміння інформації, записаної (переданої) у різний спосіб або відтвореної технічними пристроями, що охоплює, зокрема, уміння виявляти приховану і очевидну інформацію, висловлювати припущення, доводити надійність аргументів, підкріплюючи власні висновки фактами та цитатами з тексту, висловлювати ідеї, пов’язані з розумінням тексту після його аналізу і добору контраргументів;

2) висловлювати власну думку в усній і письмовій формі, тобто словесно передавати власні думки, почуття, переконання, зважаючи на мету та учасників проєкту, обираючи для цього відповідні мовленнєві стратегії;

3) критично і системно мислити, що виявляється у визначенні характерних ознак об'єктів конструювання, винахідницьких ідей, їх взаємозв’язків, умінні аналізувати та оцінювати доказовість і вагомість аргументів у судженнях про об'єкт проєктування, зважати на протилежні думки та контраргументи, розрізняти факти, їх інтерпретації, розпізнавати спроби маніпулювання даними, використовуючи різноманітні ресурси і способи оцінювання якості доказів, надійності джерел і достовірності інформації;

4) логічно обґрунтовувати позицію на рівні, що передбачає здатність висловлювати послідовні, несуперечливі, обґрунтовані міркування у вигляді суджень і висновків, що є виявом власного ставлення до результату проєктнотехнологічної діяльності, технологічних процесів тощо;

5) у процесі проєктування виробу діяти творчо, що передбачає креативне мислення, продукування нових ідей, доброчесне використання чужих ідей та їх доопрацювання, застосування власних знань для створення нових об’єктів технологічної діяльності, ідей, уміння випробовувати нові ідеї;

 6) виявляти ініціативу, що передбачає активний пошук і пропонування рішень для розв’язання технічних, конструкторських або побутових проблем, активну участь у різних видах проєктної та технічної діяльності, їх ініціювання, прагнення до лідерства, уміння брати на себе відповідальність за результат у роботі над проєктом;

7) конструктивно керувати емоціями, що передбачає здатність розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших, сприймати емоції без осуду, адекватно реагувати на конфліктні ситуації, розуміти, як емоції можуть допомагати і заважати в діяльності, налаштовуючи себе на пошук внутрішньої рівноваги, конструктивну комунікацію, зосередження уваги, продуктивну діяльність;

8) оцінювати ризики, що передбачає вміння розрізняти прийнятні і неприйнятні ризики, зважаючи на істотні фактори; 9) приймати рішення, що передбачає здатність обирати способи розв’язання проблем на основі розуміння причин та обставин, які призводять до їх виникнення, досягнення поставлених цілей з прогнозуванням та урахуванням можливих ризиків та наслідків;

10) розв’язувати проблеми, що передбачає вміння аналізувати проблемні ситуації, формулювати проблеми як техніко-технологічні протиріччя, висувати гіпотези, практично їх перевіряти та обґрунтовувати, здобувати потрібні дані з надійних джерел, презентувати та аргументувати рішення;

11) співпрацювати з іншими, що передбачає вміння обґрунтовувати переваги взаємодії під час спільної проєктно-технологічної діяльності, планувати власну та групову роботу, підтримувати учасників групи, допомагати іншим і заохочувати їх до досягнення спільної мети.

Мистецтво. Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори: Масол Л. М., Просіна О. В.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795)

       Модельна навчальна програма «Мистецтво» для 5-6 класів – це комплексна програма для адаптаційного циклу навчання, яка забезпечує наступність між початковою і базовою освітою, гнучкий перехід учнів від молодшого шкільного віку до підліткового, сенситивного для формування цінностей і пошуку життєвих сенсів, розвитку емоційного інтелекту і критичного мислення. Вона розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти, яким визначено мету мистецької освітньої галузі – цілісний розвиток особистості учня у процесі опанування мистецьких надбань людства; усвідомлення власної національної ідентичності в міжкультурній комунікації; формування компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження; розкриття креативного потенціалу, залучення до культурних процесів в Україні.

   Програма реалізує визначені в Державному стандарті ціннісні орієнтири та ключові компетентності, а саме:

вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

математична компетентність;

компетентності у галузі природничих наук, техніки й технологій; інноваційність; екологічна й інформаційно-комунікаційна компетентності; навчання впродовж життя;

громадянські 3 та соціальні компетентності;

підприємливість і фінансова грамотність, а також пріоритетна для мистецької галузі культурна компетентність.

Мета інтегрованого навчання мистецтва досягається шляхом реалізації таких завдань:

● виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів та естетичних потреб, емоційного інтелекту;

● формування системи художніх знань, яка відображає видову і жанрову специфіку та взаємодію мистецтв; опанування мистецької грамоти, насамперед музичної і візуальної;

● розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ; здатності брати участь у дискусіях на теми мистецтва, висловлювати й аргументувати власні думки, судження, пріоритети;

● здобуття мистецького досвіду в різних видах практичної діяльності; в індивідуальних, групових і колективних мистецьких проєктах; стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до роботи в команді на засадах толерантності й партнерства;

● розвиток художніх здібностей, уяви та інтуїції, критичного і креативного мислення, інноваційності;

● формування потреби в естетизації середовища, готовності до участі в соціокультурному житті, до збереження і примноження мистецько-культурних цінностей.

      Принципи, на яких ґрунтується програма та визначаються дидактичні пріоритети:

● дитиноцентризму та індивідуалізації, врахування вікових особливостей і природних здібностей учнів;

● систематичності, неперервності, наступності між початковою і базовою освітою, адаптаційним і основним циклами навчання;

● глокальної освіти – поєднання глобального (загальнолюдського), національного (державного) та локального (етнокраєзнавчого) аспектів змісту освіти;

● дидактичної інтеграції на основі взаємодії мистецтв і методів компаративістики, спрямованих на поліхудожній розвиток учнів;

● континуальності – єдності навчання і виховання особистості, художнього і технічного, емоційного та раціонального, свідомого та інтуїтивного в процесі опанування мистецьких цінностей;

 ● варіативності змісту, засобів, методів і технологій навчання мистецтва;

● діалогічної суб’єкт-суб’єктної взаємодії, партнерства, емоційно-енергетичної насиченості навчання;

● пріоритету художньо-творчої самореалізації учнів, пошуку особистісних сенсів у навчанні мистецтва;

● стимулювання мистецької самоосвіти, єдність формальної, неформальної та інформальної освіти.

        Програма побудована на підґрунті компетентнісного, інтегративного, особистісно орієнтованого, діяльнісного та культурологічного підходів, які зумовлюють дидактично доцільне визначення змісту навчання мистецтва і широку палітру методичного інструментарію вчителя.

Англійська мова. Модельна навчальна програма «Іноземна мова 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795)

      Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою.

    Завдання іноземних мов полягає у формуванні вмінь:

• здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;

• розуміти на слух зміст автентичних текстів;

• читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;

• здійснювати спілкування у письмово відповідно до поставлених завдань;

• адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого опанування іноземної мови;

• використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;

• критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;

• висловлювати свої думки, почуття та ставлення;

• ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування;

• обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб;

• ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

      Освітня функція спрямована на:

• усвідомлення учнями значення іноземної мови для життя у мультилінгвальному та полікультурному світовому просторі;

• опанування знань про культуру, історію, реалії та традиції країни виучуваної мови;

• залучення учнів до діалогу культур (рідної та іншомовної);

• розуміння власних індивідуальних особливостей як психофізіологічних засад для оволодіння іноземною мовою;

 • усвідомлення значень мовних явищ, іншої системи понять, за допомогою якої спримається дійсність;

• формування вміння використовувати в разі потреби різноманітні стратегії для задоволення власних іншомовних комунікативних намірів (працювати з підручником, словником, довідковою літературою, мультимедійними засобами тощо).

Виховна функція сприяє:

 • формуванню в учнів позитивного ставлення до іноземної мови як засобу спілкування, поваги до народу, носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, звичаїв і способу життя;

• розвитку культури спілкування, прийнятої в сучасному цивілізованому суспільстві;

• емоційно-ціннісному ставленню до всього, що нас оточує;

• розумінню важливості оволодіння іноземною мовою і потреби користуватися нею як засобом спілкування.

Розвивальна функція сприяє розвитку в учнів:

• мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей;

• готовності брати участь в іншомовному спілкуванні;

• потребу подальшого самовдосконалення у сфері використання іноземної мови;

• здатності переносити знання й уміння у нову ситуацію шляхом виконання проблемнопошукової діяльності.

Фізична культура. Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Педан О.С., Коломоєць Г. А. , Боляк А. А., Ребрина А. А., Деревянко В. В., Стеценко В. Г., Остапенко О. І., Лакіза О. М., Косик В. М. та інші) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказ Міністерства освіти і науки України від 12 липня 2021 року № 795 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 серпня 2021 року № 898)

      Модельна навчальна програма «Фізична культура» для 5-6 класів – це комплексна програма для адаптаційного циклу навчання, яка забезпечує наступність між початковою і базовою освітою, гнучкий перехід учнів від молодшого шкільного віку до підліткового. Програма визначає мету, завдання та зміст навчального предмета «Фізична культура», орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів 5-6 класів, види їхньої навчальної діяльності з освітньої галузі «Фізична культура». Вона розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти. Програма реалізує визначені в стандарті ціннісні орієнтири, ключові компетентності та наскрізні уміння учнів/учениць, в результаті чого вони формують власну психічну та соціально-психологічну сфери особистості засобами фізичного виховання; систематично займаються фізичною культурою, володіють технікою фізичних вправ; усвідомлюють значення фізичної/рухової активності для підтримання стану здоров’я та задоволення у процесі фізичного виховання.

        Метою навчання «Фізичної культури», як складника відповідної освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти, є гармонійний фізичний розвиток особистості учня, підвищення функціональних можливостей організму, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок, розширення рухового досвіду через формування стійкої мотивації учнів до занять фізичною культурою і елементів фізкультурно-спортивної діяльності.

      Мета реалізовується комплексом таких навчальних, оздоровчих і виховних завдань:

 – формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереження та зміцнення здоров’я, фізичного розвитку;

– розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових дій, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;

– розширення функціональних можливостей організму дитини через цілеспрямований розвиток основних фізичних якостей і природних здібностей;

– формування ціннісних орієнтацій щодо використання фізичних вправ як одного з головних чинників здорового способу життя;

– формування практичних навичок для самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку;

- формування високого рівня розвитку моральних якостей.

                                                    11 класи

Освітня програма повної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»,  відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408( у редакції наказу МОН від 28.11.2019 № 1493 зі змінами внесеними наказом МОН від 31.03.2020 №464)).

Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти III ступеня